Всеукраїнська конференція з міжнародною участю
«Бандура – феномен українського народу»
учнів старших класів, студентів, викладачів мистецьких шкіл, коледжів, ліцеїв та вищих навчальних закладів
«Бандура – феномен українського народу»
учнів старших класів, студентів, викладачів мистецьких шкіл, коледжів, ліцеїв та вищих навчальних закладів
17 жовтня 2024 року
За підтримки Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації
17 жовтня 2024 року Обласним методичним кабінетом навчальних закладів мистецтва та культури було проведено другий день всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Бандура — феномен українського народу» учнів старших класів, студентів, викладачів мистецьких шкіл, коледжів, ліцеїв та вищих навчальних закладів за участю педагогічних працівників із Полтавської, Київської, Сумської, Харківської, Рівненської, Львівської, Дніпропетровської, Хмельницької, Івано-Франківської, Черкаської, Тернопільської, Вінницької, Херсонської, Одеської, Чернівецької, Кіровоградської, Волинської та Миколаївської областей.
Серед спікерів яскраві особистості, кожен з яких зробив свій внесок у розуміння та популяризацію бандури:
Студентка третього курсу Харківського національного університету імені І.П. Котляревського та викладачка Полтавської дитячої музичної школи №2 ім. В. П. Шаповаленка, Герасименко Надія Віталіївна підкреслила, що «Бандура — символ опору повсякчас». Її слова, сповнені глибокого патріотизму, відобразили незламний дух українського народу.
Лямберт Марія Ярославівна, студентка четвертого курсу Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, розкрила «Особливості формування репертуару сучасного бандуриста», що стало основою для роздумів про еволюцію творчості і новаторства молодого виконавця.
Викладачка Хорольської музичної школи, Мартьян Людмила Миколаївна презентувала тему «Аранжування та переклад творів для бандури», продемонструвавши як класична традиція може гармонійно поєднуватися з сучасними вимогами.
Бойко Тетяна Юріївна, викладачка Полтавської дитячої музичної школи ім. П. І. Майбороди, вказала на важливу постать Сергія Васильовича Баштана — фундатора академічного бандурного мистецтва, чия спадщина продовжує надихати нові покоління музикантів.
Унікальним форматом інтерв'ю представила свою думку Задорожна Віта-Вікторія, докторка мистецтва, старша викладачка Національної музичної академії України, Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка та Київського державного музичного ліцею ім. М. В. Лисенка, яка окреслила творчу діяльність, направлену на розвиток академічного бандурного мистецтва у різних ланках мистецької освіти. Її мудрість і досвід стали корисними порадами для слухачів творчого заходу.
Артеменко Наталія Віталіївна, старша викладачка кафедри музичного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, викладачка по класу бандури ДМШ №9 м. Києва, лауреатка міжнародних і всеукраїнських конкурсів, заслужена діячка естрадного мистецтва України, зосередилася на формуванні виконавської зрілості, що є ключовим аспектом для кожного бандуриста, в прагненні досягти вершин у своїй кар'єрі.
Доктор філософії, доцент кафедри бандури Національної музичної академії України та Київського національного університету культури і мистецтв, соліст Київського академічного ансамблю української музики «Дніпро», народний артист України, Яницький Тарас Йосипович поділився досвідом концертної діяльності: від військових полігонів України до концертних залів Європи, Азії та Північної Америки, демонструючи, як бандура може стати мостом між культурами та народами. Виступи на потужних українських та міжнародних майданчиках, стали не лише можливістю показати свою майстерність, а й важливою місією — донести до світу культуру України, її історію та традиції. Вкотре впевнюємось, що бандура — це не просто інструмент, це голос нашого народу, що лунає на всі континенти.
Мистецька подія стала справжнім святом, що зібрала разом творчих людей, об'єднаних спільною метою — популяризацією унікального інструменту та культури України.
ОМКНЗ МК висловлює щиру подяку спікерам за вагомий внесок у розвиток бандурного мистецтва, яке невтомно продовжує жити, розвиватися та надихати нові покоління.
17 жовтня 2024 року Обласним методичним кабінетом навчальних закладів мистецтва та культури було проведено другий день всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Бандура — феномен українського народу» учнів старших класів, студентів, викладачів мистецьких шкіл, коледжів, ліцеїв та вищих навчальних закладів за участю педагогічних працівників із Полтавської, Київської, Сумської, Харківської, Рівненської, Львівської, Дніпропетровської, Хмельницької, Івано-Франківської, Черкаської, Тернопільської, Вінницької, Херсонської, Одеської, Чернівецької, Кіровоградської, Волинської та Миколаївської областей.
Серед спікерів яскраві особистості, кожен з яких зробив свій внесок у розуміння та популяризацію бандури:
Студентка третього курсу Харківського національного університету імені І.П. Котляревського та викладачка Полтавської дитячої музичної школи №2 ім. В. П. Шаповаленка, Герасименко Надія Віталіївна підкреслила, що «Бандура — символ опору повсякчас». Її слова, сповнені глибокого патріотизму, відобразили незламний дух українського народу.
Лямберт Марія Ярославівна, студентка четвертого курсу Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, розкрила «Особливості формування репертуару сучасного бандуриста», що стало основою для роздумів про еволюцію творчості і новаторства молодого виконавця.
Викладачка Хорольської музичної школи, Мартьян Людмила Миколаївна презентувала тему «Аранжування та переклад творів для бандури», продемонструвавши як класична традиція може гармонійно поєднуватися з сучасними вимогами.
Бойко Тетяна Юріївна, викладачка Полтавської дитячої музичної школи ім. П. І. Майбороди, вказала на важливу постать Сергія Васильовича Баштана — фундатора академічного бандурного мистецтва, чия спадщина продовжує надихати нові покоління музикантів.
Унікальним форматом інтерв'ю представила свою думку Задорожна Віта-Вікторія, докторка мистецтва, старша викладачка Національної музичної академії України, Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка та Київського державного музичного ліцею ім. М. В. Лисенка, яка окреслила творчу діяльність, направлену на розвиток академічного бандурного мистецтва у різних ланках мистецької освіти. Її мудрість і досвід стали корисними порадами для слухачів творчого заходу.
Артеменко Наталія Віталіївна, старша викладачка кафедри музичного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, викладачка по класу бандури ДМШ №9 м. Києва, лауреатка міжнародних і всеукраїнських конкурсів, заслужена діячка естрадного мистецтва України, зосередилася на формуванні виконавської зрілості, що є ключовим аспектом для кожного бандуриста, в прагненні досягти вершин у своїй кар'єрі.
Доктор філософії, доцент кафедри бандури Національної музичної академії України та Київського національного університету культури і мистецтв, соліст Київського академічного ансамблю української музики «Дніпро», народний артист України, Яницький Тарас Йосипович поділився досвідом концертної діяльності: від військових полігонів України до концертних залів Європи, Азії та Північної Америки, демонструючи, як бандура може стати мостом між культурами та народами. Виступи на потужних українських та міжнародних майданчиках, стали не лише можливістю показати свою майстерність, а й важливою місією — донести до світу культуру України, її історію та традиції. Вкотре впевнюємось, що бандура — це не просто інструмент, це голос нашого народу, що лунає на всі континенти.
Мистецька подія стала справжнім святом, що зібрала разом творчих людей, об'єднаних спільною метою — популяризацією унікального інструменту та культури України.
ОМКНЗ МК висловлює щиру подяку спікерам за вагомий внесок у розвиток бандурного мистецтва, яке невтомно продовжує жити, розвиватися та надихати нові покоління.
Полтава © 2024
Обласний методичний кабінет навчальних закладів мистецтва та культури
У разі використання матеріалів сайту послатися на сторінку джерела
Обласний методичний кабінет навчальних закладів мистецтва та культури
У разі використання матеріалів сайту послатися на сторінку джерела
